В колосках, снігу і жовтім листі,
У квітках і вранішній росі
Закохалась молодість в дитинство,
Заховалась в травах і весні.
Ти мене відкритими дверима
Запросила в храм добра і знань,
Наша школо, лагідна і мила,
Моя радість і моя печаль.
Лине час, і дні минають
Від дзвінка і до дзвінка,
Ти мене завжди чекаєш,
Школа радості моя.
Осінь 1897 року. Веселим водограєм із золотавого листя і сонячних променів листопад вітав новоселів.
У Ромодані відчинила двері нова середня школа. З радістю учні переселялися із старих приміщень в нові світлі класи. Будівельники поспішали вчасно завершити роботу. Їм допомагали вчителі, батьки, учні, майже всі жителі селища. З того дня пролетіло 120 років. І сьогодні школа зустрічає своїх випускників.
Листопад 2017 року. Близько 1000 000 дзвінків пролунало у стінах школи, де сьогодні навчається 241 учень, для яких щодня лунає малиновий дзвін шкільного чарівника.
Наша школа – маленька держава, і як кожна країна має Герб, Прапор і Гімн. Герб школи створив самодіяльний художник Михайло Дмитрович Грицай, який довгий час викладав у школі образотворче мистецтво, а зараз перебуває на заслуженому відпочинку. Ескіз Прапора розробили представники учнівського самоврядування на чолі з Тетяною Іванівною Клочко у 2010 році. Кожен колір означає ступінь: білий – 1-4 класи, зелений – 5-7, а червоний – 8-11. Автором музики гімну став колишній випускник нашої школи, талановитий композитор, аранжувальник та виконавець Олексій Остапенко, слова написала Ірина Грішненко.
Наше свято розпочалося з Богослужіння, адже школа була спочатку церковно-приходською, тому у нашому селищі сьогодні відбулося подвійне свято. Ми раді були вітати колишніх випускників нашої школи, працівників, гостей та спонсорів. Сподіваємося, що через 5 років ми всі зберемося у такому ж дружньому колі.
