Інклюзія ЗНЗ

Про організацію навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах

у 2017-2018 навчальному році  

У Полтавській області здійснюється інтеграція дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір шляхом охоплення даної категорії дітей інклюзивним навчанням та навчанням у спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Щороку кількість дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту у класах з інклюзивним навчанням, збільшується. За статистичними даними, у 2016/2017 навчальному році в Україні кількість таких дітей збільшилася на 53,6 відсотків і становить 4180 учнів.

Як підкреслила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час візиту на Полтавщину,  Полтавська область посідає 3 місце в Україні  по кількості дітей залучених до інклюзивної освіти.

У 2016-2017 навчальному році збільшилася кількість дошкільних навчальних закладів з інклюзивними групами з 12 (у 2015-2016 н.р.) до 15 (в них - 19 інклюзивних груп). Для забезпечення особистісно-орієнтованого підходу у 2016-2017 н.р. в дошкільних навчальних закладах області працює 7 асистентів вихователя.

У 2016-2017 навчальному році в області функціонувало 107 загальноосвітніх навчальних закладів, що мали 204 класи з інклюзивним навчанням, у яких навчалися 268 учнів, що перевищує показники 2014-2015 та 2015-2016 н.р. упродовж яких функціонував відповідно 71 (176 учнів) та 80 (200 учнів) загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним навчанням. Найбільше таких закладів у м.м. Полтава (8), Горішні Плавні (6), Карлівському (9), Кобеляцькому (6), Машівському (7), Решетилівському (6), та Семенівському (6) районах.

З метою забезпечення соціально-педагогічного супроводу дітей, які перебувають на інклюзивній формі навчання у 2016-2017 н.р у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням введено 76 ставок асистента вчителя (всього працює 138 осіб) проти 51,25 та 38,55 ставок у 2015-2016 н.р. та 2014-2015 н.р. відповідно.

У школах області функціонує 12 спеціальних класів, в них - 133 учні, тоді як у 2015-2016 н.р. та 2014-2015 н.р. цей показник становив відповідно 10 класів (108 дітей) та 9 класів (96 дітей).

З метою створення організаційно-правових засад розбудови нової української школи, реформування системи інституційного навчально-виховного середовища та забезпечення права дитини на виховання в сім'ї Урядом України прийнято рішення про припинення з 1 вересня 2017 року набору учнів до підготовчого та першого класів спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей із затримкою психічного розвитку, забезпечивши їх навчання в інклюзивних та спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів за місцем проживання дітей (постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 753 «Пpo внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585» (далі — Постанова). Разом з тим, у Постанові не йдеться про згортання мережі спеціальних навчальних закладів для дітей з інтелектуальними порушеннями, порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення. Проте, в контексті зазначеного, керівникам спеціальних навчальних закладів слід всіляко сприяти перебуванню учнів у сім'ї. Особливо це стосується учнів, які проживають у населеному пункті, де розміщений спеціальний навчальний заклад, або у передмісті.

У зв’язку з даною Постановою  у Полтавській області 120 дітей із затримкою психічного розвитку забезпечено умовами для навчання в  інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Враховуючи індивідуальні особливості учнів із затримкою психічного розвитку, учитель повинен спрямовувати зміст навчання на корекцію конкретних порушень навчально-пізнавальної діяльності. Диференційований зміст навчального процесу повинен визначатися такими параметрами: загальним розумовим розвитком; рівнем знань та уявлень про навколишній світ; рівнем розвитку пізнавальних процесів; рівнем працездатності; сформованістю внутрішнього плану дій.

Враховуючи рівень пізнавальних можливостей, вчитель може застосовувати на заняттях різні прийоми організації навчальної діяльності дітей: за ступенем складності; за ступенем самостійності (за мірою допомоги вчителя); за обсягом. 

Діти із затримкою психічного розвитку становлять найчисленнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціально-трудової адаптації. Вони значною мірою визначають контингент учнів, особливо початкової школи, які стійко не встигають. Тому своєчасна корекція цієї специфіки в розвитку дітей є водночас і розв'язанням проблеми шкільного невстигання та правопорушень учнів.

Для реалізації прав осіб з інвалідністю без дискримінації й на підставі рівних можливостей, починаючи з 2017 року, у державній субвенції передбачено цільові видатки у сумі 209,4 млн. грн. на додаткові послуги для учнів з особливими потребами інклюзивних та спеціальних класів.

Субвенція спрямовується на надання державної підтримки дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, а саме: дітям з порушеннями зору, слуху, інтелектуальними та іншими порушеннями розвитку. Ці кошти використовуються на оплату видатків, необхідних для проведення додаткових корекційно-розвиткових занять, що визначені індивідуальною програмою розвитку дитини, придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, обладнання, дидактичного матеріалу, особливих засобів наочності, що дозволить створити умови з урахуванням потреб таких учнів.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до пункту 8 статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням та бюджетними асигнуваннями. Залишки коштів субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами на кінець бюджетного періоду не зберігаються на рахунку відповідних місцевих бюджетів і перераховуються до державного бюджету.

У пункті 6 Порядку та умов надання субвенції зазначено, що додаткові корекційно-розвиткові заняття (послуги), що визначені індивідуальною програмою розвитку дитини, проводяться (надаються) фахівцями із числа працівників ЗНЗ з відповідною спеціалізацією та, у разі потреби, додатково, залученими фахівцями. З  такими фахівцями для проведення додаткових корекційно-розвитових занять ЗНЗ або відповідний орган освіти укладає трудові договори.

Не рекомендується розподіляти години, відведені на корекційно-розвиткові заняття, між вчителями-класоводами, вчителями-предметниками, що зумовлює формальний підхід та недостатню ефективність зазначених занять (лист МОН від 13.08.2014 р. №1/9-413 “Про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку”).

На придбання  засобів корекції психофізичного розвитку, обладнання, дидактичного матеріалу та особливих наочних засобів використовуються кошти в обсязі не більше як 20 відсотків  загального обсягу видатків на кожну дитину певного ЗНЗ. Тобто, із загального обсягу субвенції на певний ЗНЗ, визначеного відповідно до кількості учнів з особливими освітніми потребами у такому закладі, до 20 відсотків цього загального обсягу можна використати на придбання таких засобів корекції психофізичного розвитку, обладнання, дидактичного матеріалу та особливих наочних засобів. Бажано, щоб кожна дитина отримали необхідні засоби корекції (дидактичні матеріали) на певну, передбачену саме для неї, суму. Якщо ж у навчальному закладі декілька учнів з однаковими нозологіями, то, у разі потреби і відсутності заперечення батьків дітей, можлива закупівля засобів корекції (обладнання), якими будуть користуватися діти спільно (наказ МОН від 11.04.2006 р. №289 “Про затвердження Базового переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (класів) для дітей. які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку”).

Статтею 60 Закону України “Про освіту” від 23 травня 1991 р. №1060-XII (зі змінами), закріплено право батьків на вибір навчального закладу для своєї дитини. Відповідно до зазначеної статті батьки та особи, які їх замінюють, мають право обирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей незалежно від стану їхнього здоров'я.

Для організації інклюзивного навчання для дитини з особливими освітніми потребами батькам (опікунам) необхідно подати заяву  до обраної загальноосвітньої школи (за місцем проживання) + висновок психолого-медико-педагогічної консультації (для визначення переліку спеціальних і додаткових послуг для дитини з особливими освітніми потребами). (Постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 р. №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»).

         На засіданні педагогічної ради  школи розглядається питання про організацію інклюзивного навчання і утворення класу (ів) з інклюзивним навчанням. Відповідно до постанови КМУ від 15.08.2011 року №872 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”, наказу Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 року №1205 “Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів” та рішення засідання педагогічної ради директор ЗНЗ звертається з поданням до відділу (управління) освіти райдержадміністрації (міськвиконкомів), ОТГ про введення 0,5 ставки асистента вчителя на клас, у якому навчається дитина з особливими освітніми потребами та про потребу годин для проведення корекційно-розвивальних занять.

Навчально-виховний процес для дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу у 2017-2018 н.р. буде здійснюватися відповідно до Типових навчальних планів та програм загальноосвітніх навчальних закладів та Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607.

Для навчання дітей з особливими освітніми потребами використовуються ті ж методи, що й для навчання дітей з типовим рівнем розвитку, проте особливості психофізичного розвитку учнів з обмеженими можливостями здоров'я обумовлюють інші способи застосування цих методів. Тобто, будь-який метод чи прийом окрім дидактичної мети має розв'язувати і корекційну, спрямовану на розвиток учнів. На перших етапах навчання така спрямованість є “пристосуванням до дефекту” дитини, проте дуже скоро вона трансформується у переведення учня на якісно новий щабель розвитку. Необхідність “пристосування до дефекту” обумовлена тим, що процес корекції здійснюється одночасно з навчанням дітей. На перших порах для того, щоб навчання було можливими та ефективним, необхідно створити такі умови, за яких наявність дефекту не перешкоджає засвоєнню знань, практичній роботі учня на уроці. В організації навчальної діяльності враховується рівень знань, темп роботи, динаміка втомлюваності, обсяг пам'яті, стійкість уваги, довільність психічних процесів дитини. Це передбачає:

- відбір для кожного уроку певної невеликої за обсягом кількості навчального матеріалу;

- максимальну розгорнутість і поділ складних понять і дій;

- уповільненість навчання;

-повторюваність дій;

-наявність пропедевтичних періодів у навчанні;

-опору на чуттєвий досвід учнів;

- керівництво діями учнів.

Проте “пристосування до дефекту” перешкоджає успішній адаптації дітей з особливими освітніми потребами до умов життя. Тому другим етапом корекційної роботи є розвиток особистості дитини, а саме: поступовий розвиток пізнавальних процесів, оптимізація темпу роботи та динаміка втомлюваності, посилення здатності до саморегуляції, розвиток самостійності тощо. З цією метою необхідно використовувати методи навчання, спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності учнів.

Пріоритетні змістові напрями та завдання освітньої роботи на 2017-2018 навчальний рік зазначені у листі МОН від 12 липня 2017 року “1/9-385 “Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017-2018 навчальному році”.

Відповідно до постанови КМУ від 9 серпня 2017 року №588 “Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” вносяться зміни до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а саме:

- керівник загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяви батьків або законних представників дитини з особливими освітніми потребами, висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за підтримки відповідного органу управління освітою організовує клас з інклюзивним навчанням, створює необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу, здійснює добір відповідних педагогічних працівників тощо;

- для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу у класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить: одна - три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо; не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках;

- тривалість групового корекційно-розвиткового заняття становить
35—40 хвилин, індивідуального — 20—25 хвилин. Групи наповнюваністю два — шість учнів комплектуються відповідним спеціалістом з урахуванням однорідності порушень та рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації. Корекційно-розвиткові заняття проводяться вчителями-дефектологами (корекційними педагогами) та практичними психологами;

- відповідно до індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності на кожного учня з особливими освітніми потребами складається індивідуальна програма розвитку за формою (додається), яка забезпечує індивідуалізацію навчання, визначає конкретні навчальні стратегії та підходи. Години, визначені для проведення корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545 “Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр»   органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади відповідно до Положення, затвердженого цією постановою, утворити протягом двох місяців: інклюзивно-ресурсні центри; обласні, Київський та Севастопольський міські ресурсні центри з підтримки інклюзивної освіти шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій.

Інклюзивний-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у професійно-технічних навчальних закладах, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводження (крім вихованців дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, учнів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів).

         Основними завданнями центру є:

- проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, в тому числі коефіцієнта її інтелекту, розроблення рекомендацій щодо програми навчання, особливостей організації психолого-педагогічної допомоги відповідно до потенційних можливостей психофізичного розвитку дитини;

- надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах (не відвідують навчальні заклади), здобувають повну загальну середню освіту у професійно-технічних навчальних закладах та не отримують відповідної допомоги;

- ведення реєстру дітей, які пройшли комплексну оцінку і перебувають на обліку в центрі (додаток 1), за згодою батьків (одного з батьків) або законних представників на обробку персональних даних неповнолітньої дитини;

- ведення реєстру навчальних закладів, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту та громадських об’єднань, а також реєстру фахівців, які надають психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі фахівців дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), навчально-реабілітаційних центрів, громадських об’єднань (додаток 2), за згодою фахівців, які надають психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами;

- надання консультацій та взаємодія з педагогічними працівниками дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів з питань організації інклюзивного навчання;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, батькам (одному з батьків) або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей організації надання психолого-педагогічної допомоги таким дітям;

- взаємодія з педагогічними працівниками дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів щодо виконання рекомендацій, зазначених у висновку центру, проведення оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами;

- надання консультацій батькам (одному з батьків) або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами стосовно мережі дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів для здобуття повної загальної середньої освіти, наявних освітніх, медичних, соціальних ресурсів для надання допомоги  таким дітям;

- надання консультативно-психологічної допомоги батькам (одному з батьків) або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей;

- провадження інформаційно-просвітницької діяльності шляхом проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів, майстер-класів з питань організації надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами;

- взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту, службами у справах дітей, громадськими об’єднаннями щодо виявлення та надання своєчасної психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами починаючи з раннього віку в разі потреби із залученням відповідних спеціалістів; підготовка звітної інформації про результати діяльності центру для засновника, відповідного структурного підрозділу з питань діяльності центру, а також аналітичної інформації для відповідного центру.

Актуальним у 2017-2018 н.р. залишається діяльність спрямована на подолання соціальних і професійних стереотипів:

- організація спеціальної роботи для формування в суспільстві толерантності по відношенню до людей з особливими потребами;

-  врахування необхідності проведення психологічних тренінгів для вчителів для зменшення рівня побоювань та неприйняття змін у ЗНЗ, які будуть пов’язані з впровадженням інклюзії.