Неповторні Буки
Продовжуючи сезон наших подорожей, ми побували в невеличкому селі Буки Сквирського району Київської області.
Коли ми прогулювалися Софіївкою, то захоплювалися красою 18 століття, а тут дивовижна краса 21 століття. Цей ландшафтний парк побудувала людина широких поглядів та щирої душі - Іван Миколайович Суслов, який всиновив більше 20 дітей –сиріт.
Парк виріс на місці місцевого смітника… Дивлячись на цю красу, захоплюючись нею, ніколи не повірив би, що тут було сміттєзвалище…
Розпочинається парк брамою, на якій зображено два ангели, що своїми руками прикривають собор. Заходимо до парку – справа розташувався хрест пам'яті – пам'яті людей, які загинули у другій Світовій війні, в Чорнобилі, в Афганістані та під час голодомору 33 року. Зліва великий фонтан «Дружби народів». Попереду височіє Храмовий комплекс, будівництво якого розпочалося у 2000 році. В центрі церква Святого Євгенія, споруда дивовижної краси, що названа на честь свого старшого сина. Навколо дві каплички Святого Миколая та Святого Олександра, дзвіниця Святого Данила. Верхи комплексу блищать на сонці, і здається, що це шоломи воїнів, які захищають це місце. Особливої уваги заслуговує дзвіниця, вона має контур молитовної свічки, яка своїм куполом, ніби вогником підноситься до небес. Свічка – це символ молитви віруючої людини. Обрамлена дзвіниця вітражами, бронзовими скульптурами святих Ольги, Андрія, Володимира та Антонія Печерського. Кожен вірянин може зайти до храму, взяти безкоштовно свічку та поставити за здоров'я своїх дітей та рідних.
Переходимо через місток, що з'єднує два береги річка Роставиці. Міст цікавий тим , що по ньому весь час тече вода і спадає водопадом, а пройти на другий берег можна по тротуарах по обидва боки мосту.
Зразу після мосту розташований справжній куточок Європи – Площа Бажань, вона прикрашена скульптурами та утопає в зелені. Неподалік площі, над річкою створена Алея казок, тут і вчений кіт на золотому ланцюжку, і дуби-чаклуни,русалки, ангели, навіть, два дракончики,що сторожують дуб, на якому кіт розповідає свої казки. Гуртківцям особливо сподобалася саме цей куточок парку, а ще зоопарк, де два гімалайські ведмедики – Мишко та Машка тішили публіку, а бурий ведмідь весь час випрошував у туристів смаколики, гуркочучи своєю великою мискою.
Поміж розкішних берегів річки Роставиці, яка тихоплинно омиває і немов відшліфовує поклади граніту, вабить око витвір душі і рук – альтанка. В ній скульптура ангела, що тримає в руках камінь привезений з Єрусалиму. Говорять, що бажання, які загадаєш, погладжуючи камінь, обов'язково збуваються, але тільки духовні бажання! Для матеріальних недалечко скульптура черепахи Тортили та Буратино, в якого монети в руках блищать, як жар!!!!
А ще гуртківці підходили до скульптури жаби(а їх до речі там аж три), за легендою треба її погладити і попросити щастя, достатку і добробуту. Щоб не давила, а давала всього чого просиш.
В 2007 році храмовий комплекс разом з ландшафтним парком отримав Державну премію в галузі архітектури. У 2008 році обриси храму нанесено на 10-ти гривневу срібну монету Національного банку України. Цим дуже пишаються місцеві жителі.
Вечоріло, та і погода не дуже сприяла нашій подорожі, але учні таки встигли помилуватися красою споруд, витворів рук людських, ландшафтом річки.
Попрощавшись з Буками діти поїхали до нашої столиці міста Києва. А там краса також… танцюючі фонтани!!! Краса неперевершена!!! Ніяк не хотілося відходити від цих водяних струменів, що з силою виривалися з труб, під музику підносилися в небо, а потім спадали каскадами бризків та краплин, залишаючи після себе туманні стовпи.
Хоч як не хотілося прощатися з цим шоу в центрі столиці, але нас знову кликала дорога, а колеса автобуса виспівували – додому! Додому! Додому!
Кожен з дітей, та і дорослі також, пригадували побачене, обговорював з товаришами та подругами, ділився враженнями по телефону.
Ще одна гарна мандрівка закінчилася вдало!!!!
